Вправи на гармонізацію різних типів мислення

Вправи з обертаннями, які пропонуються у відео, допомагають синхронізувати роботу обох півкуль головного мозку.

Кішка, що обертається. Дівчина, що обертається.

З метою діагностування вихованців усіх рівнів застосовується тест «Кішка, що обертається. Для вихованців 9-10 років можна запропонувати тести «Дівчина, що обертається» на визначення домінуючої півкулі.

1- й етап. Психологічне налаштування.

Психологічне налаштування вашого мозку триває приблизно 2 хв.

2- й етап. Власне тестування

• Якщо фігура стійко обертається тільки за годинниковою стрілкою це означає, що у вас домінує ліва півкуля, переважає лівопівкульна діяльність мозку. А це логіка, вміння говорити і викладати думки.

• Обертання тільки проти годинникової стрілки означає, що домінує права півкуля і переважає правопівкульна діяльність – ейдетика , інтуїція, образне мислення, музикальність, відчуття орієнтування в просторі та часі.

• Якщо ж фігура поперемінно обертається то в одну, то в іншу сторону – це ознака амбідекстрії, тобто роботи і правої і лівої півкулі мозку.

У деяких така зміна обертання силуету відбувається при нахилі голови вправо, потім вліво і навпаки. У інших – зміна напрямку обертань відзначається при концентрації погляду на обличчі, потім його расфокусування і навпаки.

Ще один варіант – переклад погляду приблизно на 15° вліво-вниз – обертається вліво. Переклад погляду на 15° вправо-вниз – обертається управо.

Даний фільм створений за одними джерелами японським дизайнером з Хіросими Нобукі Kaяхара у 2003 році, за іншими джерелами – російським психологом Володимиром Пугачем. Тест застосовується для зорового сприйняття та вправ на розвиток уяви. Якщо людина бачить обертання за годинниковою стрілкою – то вона «логік», тобто у неї розвинена ліва півкуля, а якщо проти годинникової стрілки – «художник», у неї розвинена права півкуля головного мозку.  Більшість людей після вправ можуть бачити обертання дівчини в різні боки, що свідчить про злагоджену роботу обох півкуль головного мозку.

У світі цей тест дуже популярний і має своїх прихильників серед психологів та педагогів. На нашу думку, даний ігровий тест-практикум на право-лівопівкульність цікавий для дітей та зручний у роботі.

Для підлітків та старшокласників можна використовувати вправи ускладнений варіант даних вправ. Їх можна знайти за посиланнями:

https://www.youtube.com/watch?v=q-3GPqQuRjA

https://www.youtube.com/watch?v=tlS_LBh5fRA

https://www.youtube.com/watch?v=wpI9gEwhyUg

https://www.youtube.com/watch?v=9aT841S9qcI

https://www.youtube.com/watch?v=GzxXh_ujaAY

Вправа на визначення домінуючого типу мислення

Вихованцям пропонується дві ілюстрації з метою визначення легкості сприйняття та запам’ятовування інформації.

Мал. 1. 

Мал. 2

На малюнках умовно показана характерна відмінність стратегії мислення обох півкуль мозку. Перша ілюстрація зрозуміліше тим, хто має домінуюче логічне мислення, друга – людям з домінуючим художнім мисленням.

Особливості розвитку образного 

мислення дітей молодшого шкільного віку

Історичні факти стверджують, що основою процвітання, могутності чи занепаду держав і цілих імперій є рівень духовного розвитку людини, який здебільшого спирається на образний тип пізнання світу.

У XXI столітті потік інформації настільки великий, що переробити і запам’ятати її може лише людина, яка володіє екстраординарними здібностями. У зв’язку з цим перед педагогами постає завдання: навчити дітей грамотно обробляти інформацію, розвинути пам’ять, формувати мислення дітей. Формування сучасної особистості полягає у тому, щоб через систему вправ, ігор, спеціальних завдань, розвинути у дітей наочно-образне мислення. У шість років діти йдуть до школи. Початок шкільного життя – це випробування для більшості дітей. В їхньому житті відбуваються зміни: змінюється соціальна ситуація розвитку, формується навчальна діяльність, яка стає для дитини ведучою. Саме на основі навчальної діяльності розвиваються основні психологічні новоутворення молодшого шкільного віку. Навчання висуває мислення у центр свідомості дитини. Шкільні програми та підручники в основному розраховані на навчання школярів з домінуючою лівою півкулею.

К. Ушинський зазначав, що дитина мислить образами, звуками, фарбами. Чим більше різноманітних компонентів буде задіяне у процес запам’ятовування, тим глибшим, повнішим і ефективнішим буде його відтворення. Захоплюючись ідеалами науковості, чіткості, логічності, ми не раз забуваємо, що мисленню, для того, щоб бути по-справжньому продуктивним, необхідні такі якості, як рухливість і гнучкість, здатність встановлювати найнесподіваніші зв’язки, знаходити аналогії. Нині важливо не форсувати розвиток логічного мислення, а, навпаки, створити для нього базу – нагромадити образні, справді необхідні уявлення для його становлення. Дослідження психологів доводять, що образне мислення більш властиве дитині, ніж мислення аналітичне. Тому в процесі розвитку вмінь і навичок дослідницького пошуку необхідно широко використовувати матеріал літератури для дітей, зображувальну діяльність дітей та інші види художньої діяльності, що спираються переважно на образне мислення. 

Образне мислення та його особливості

Проблема образного мислення і його розвитку в педагогічній психології є однією з маловивчених. Традиційна психологія визначає образне мислення як «специфічний вид мислення» і розглядає образ в якості основного поняття теорії образного мислення. Під образом в психології розуміється суб'єктивна картина світу або його фрагментів, що включає самого суб'єкта, інших людей, просторове оточення і тимчасову послідовність подій.

Образне мислення – це вид мислення, що базується на уявленнях і образах. Важливою характеристикою цього мислення є встановлення незвичних, неймовірних зв’язків предметів і їх якостей. Як і дорослі, діти нерідко використовують прийом гіперболізації (перебільшення окремих ознак). В зображуваному предметі або явищі вони виділяють те, що на їхній погляд, особливо значуще.

Вивчення зазначених аспектів даної проблеми дало можливість виокремити поняття «художньо-образне мислення». Це різновид асоціативно-образного мислення, пов’язаний з тим чи іншим видом мистецтва чи з  його синтезом; це процес оперування думками і почуттями на основі сприймання  художнього образу і особистого життєвого досвіду. Художньо-образне мислення вихованців трактується в методичних рекомендаціях як пізнавально-творча діяльність, спрямована на усвідомлення змісту образів мистецтва та їх відтворення в музичній, хореографічній та образотворчій діяльності.

За способом оперування запасом накопичених образів вчені виділили такі різновиди образного мислення:

•        предметно-наочне,

•        варіативно-образне,

•        синтетично-образне,

•        символічно-образне,

•        асоціативно-образне.

Наведені варіанти вважаються умовними, оскільки образне мислення (як і мислення взагалі) – це багатоплановий і паралельний процес, котрий передбачає можливість взаємодії усіх різновидів мислення одночасно.

Психологічним механізмом образного мислення людини, за дослідженнями С. Раппопорта, С. Рубінштейна, Л. Шрагіної та ін. є накопичення уявлень та діяльність уяви. Уява представляє собою складний психічний процес, суть якого полягає у створенні індивідом нових образів на основі вже існуючих. Це відображення реальної дійсності в особливих, незвичних, неординарних сполученнях і зв’язках, яких раніше не було.

Образне мислення - здійснюване на основі образів , уявлень того , що людина сприймала раніше. Як ми розуміємо, ці образи витягуються з пам'яті, або ж можуть відтворюватися уявою. І в ході наших розумових завдань, ці образи можуть перетворюватися так, що в результаті роботи над ними ми можемо знаходити відповіді на існуючі питання.

Формування образного мислення підвищує творчі здібності і тренує креативність. Але слід відрізняти творчість від креативності. Суть творчості в тому, що маючи певні шаблони, можна придумувати щось нове, а креативність - це концептуально нові ідеї, можливість генерувати їх. Зазначається, що розвиток образного мислення вихованців вимагає актуалізацію їхніх індивідуальних образних уявлень за рахунок розширення суб'єктивного досвіду спілкування з художніми творами, образотворчим мистецтвом, музикою, засобами наочності, природою тощо, а також залучення і раціональне поєднання ефективніших методів активного навчання: діалогізації та проблематизації.

Образне мислення - вагомий компонент, у всіх видах людської діяльності. Його розвиток сприяє швидкій засвоюваності нової інформації, запам'ятовування і розвиває гнучкість мислення. Розвиток образного мислення - складне, але здійсненне завдання ,його можна тренувати, щоб згодом використовувати в життєвих завданнях і цілях.